Готовність  до навчання в школі

02.Бер.2020
Готовність  до навчання в школі

Готовність  до навчання в школі

Готовність  до навчання в школі – це зумовлена певним ступенем розвитку здатність дитини виконувати навчальні завдання та шкільні обов’язки, що оцінюються дорослими за суспільно значущими критеріями.

У сучасній психології готовність  до навчання в школі розглядається як цілісне структурне утворення, що включає в себе мотиваційні, розумові, емоційно – вольові й соціальні компоненти. Рівнем сформованості цих компонентів визначаються особливості включення дитини у навчальну діяльність, її ставлення до школи, взаємини з учителем і учнями.

Показником готовності  до навчання в школі є здатність дитини приймати завдання, утримувати його в пам’яті і, не зважаючи на труднощі, розв’язувати. Регуляція власної навчальної діяльності відповідно до завдань, що їх ставить педагог, вимагає від дітей у період  переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку значно вищого рівня розвитку довільної уваги, ніж гра. Діти мають бути здатними, не відволікаючись і не зважаючи на різні спокуси, підкоряти власну діяльність навчальним мотивам та доводити розпочату справу до кінця. Таким чином, показником емоційно – вольової готовності є певний  ступінь сформованості таких психічних процесів, як цілеспрямованість сприймання, запам’ятовування, уваги, вміння здійснювати самоконтроль, бути організованим у роботі, самостійно і досить швидко виконувати її (на противагу імпульсивності, схильності відволікатись, втрачати у роботі темп). У цьому полягає якісно новий рівень розвитку довільної регуляції поведінки й діяльності дитини.

Мотиваційний компонент готовності до шкільного навчання включає в себе готовність дитини зайняти нову соціальну позицію,  тобто позицію школяра. Прагнення зайняти позицію школяра пов’язане з подальшим розвитком у дітей пізнавальних інтересів, їх потреби прилучитися до нового, дорослішого, кола соціальних стосунків. В основі цього прагнення лежить також цікавість, яку діти виявляють до зовнішніх атрибутів шкільного життя (шкільна форма, ранці, оцінки, дзвоники тощо).

Розумова готовність дитини до школи насамперед виявляється у загальному рівні її розумового розвитку. Дитина повинна мати певний запас конкретних знань про навколишній світ, володіти основними поняттями (наприклад, правий – лівий, великий – маленький), розуміти найпростіші принципи класифікації (наприклад, здійснювати групування об’єктів за однією або двома спільними ознаками), вдаватися до смислового запам’ятовування. Розумова готовність включає також здатність дитини осягяти основні суттєві ознаки і зв’язки між явищами, що передбачає розвиток елементів аналітичного мислення, хоча в основному мислення дитини залишається образним, спирається на реальні дії з предметами. Крім того, інтелектуальна гротовність передбачає також певний рівень сформованості у дитини простих арифметичних дій (лічба в межах 10), вміння копіювати друковані літери і писати ними деякі слова (мама, тато, власне ім’я), вміння слухати та переказуати зміст невеличких оповідань, розвиненість тонких рухів руки і зорово – рухових координацій.

Важливим компонентом готовності до навчання в школі є така самооцінка дитини, яка базується на її реальних успіхах, та образ самої себе як такої, що багато чого може.

Соціально – психологічна готовність до шкільного навчання передбачає сформованість у дітей якостей, завдяки яким вони здатні діяти спільно з іншими, підкоряючись вимогам дитячої групи, уміють поступатися партнерам спілкування і разом із тим, у разі потреби, захищати свої інтереси та гідність власногои «Я».

Розуміючи позицію батьків, що власна дитина найкраща та найрозумніша, і рекомендуючи її вступ чи не вступ до школи, можна сказати лише те, що для дитини краще буде йти до школи тоді, коли на 1 вересня дитині вже є 6 років (6 років та пару місяців), а іноді і на пів року – рік пізніше. Адже існують норми розвитку для кожного вікового періоду, а є і виключення, коли дитина ще не має тих компонентів готовності до школи, які мають бути у неї в 6 років. Не забувайте, що краще подарувати дитині ще рік дитинства, ніж цілий рік дитина буде пристосовуватись до школи, доки наздожене інших дітей.