Результати моніторингу досягнень дошкільників у 2020-2021 н.р.

Освітня лінія «Особистість дитини».   

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками.

Позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно-емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку та результати дослідження, а саме: у 79% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 9% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості .

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» – розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що 84% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.

Такий же відсоток дітей , а саме 84%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням.

Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.

Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 94% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 95% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою» .

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.

Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а лише 2% вихованців не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності.

Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в життєвому просторі.

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності – навчальної, трудової та спілкування.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо­вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ­них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишньо­го світу.

Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудо­вій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способа­ми пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

В результаті нашого вивчення було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на достатньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в цілому по групах. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності. Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані свідчать про те, що 78% дошкільнят легко орієнтуються на площині, а у 22% лише частково. Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формуються більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.

Аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти (71%), які виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не­значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%) сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 2% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Найгірший показник засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню елементарних математичних задач: «так» – 42%, «ні» – 15%, «частково» – 43%.

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

В результаті вивчення виявлено, що майже 83% дошкільників володіють фонематичним складом мовлення, 3% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 5% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів.

Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м’яких приголосних звуків, більша половина старших дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням готовності до навчання грамоти (читання і письма) у школі.

У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%).

Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника. Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань.

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково – 31%.

Розширення лексичного запасу слів дошкільників від­бувається за рахунок усіх частин мови. 61% дітей вживають сло­ва різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні сло­ва, фразеологічні звороти. На жаль, 4% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій .

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.

Більша половина старших дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 8% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 81% дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.

Освітня лінія  «Дитина у світі культури».

Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.

Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного віку. За результатами тестування, 86% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.

Пізнавальний інтерес до мистецтва, за результатами тестування, виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, зазначено як одне з домінуючих компетентностей (73%). Схильність до переймання духовного потенціалу мистецького твору у власний досвід, виховуючи в собі риси улюблених персонажів, було виявлено у 65% вихованців старших груп.

Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.

На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 37% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури .

Результати моніторингу рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку ЖДНЗ №66 за 2020-2021 н.р.

Фактор	Компетенція сформована в повній мірі			Компетенція сформована в достатній мірі			Компетенція сформована посередньо			Компетенція сформована мінімально			Компетенція не сформована
	Ст.гр. №1	Ст.гр. №2	Ст.гр. №3	Ст.гр. №1	Ст.гр. №2	Ст.гр. №3	Ст.гр. №1	Ст.гр. №2	Ст.гр. №3	Ст.гр. №1	Ст.гр. №2	Ст.гр. №3	Ст.гр. №1	Ст.гр. №2	Ст.гр. №3
I. Фізичний розвиток й здоров’я дитини	7	5	4	10	23	10	12	4	12	–	1	–	–	–	–
II.Соціальний розвиток	9	6	2	13	16	16	7	10	8	1	1	1	–	–	–
III.Природничо-екологічний розвиток	7	4	3	11	7	17	10	20	7	1	2	–	–	–	–
IV.Предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток	8	6	7	12	7	18	8	18	2	1	2	–	–	–	–
V.Ігрова діяльність	7	5	4	11	14	10	10	13	13	1	1	1	–	–	–
VI.Сенсорно-пізнавальний розвиток	6	3	7	8	11	8	13	18	9	2	1	3	–	–	–
VII.Мовленнєвий розвиток	7	4	9	7	9	11	13	17	6	2	3	1	–	–	–
	14%	16%	19%	35%	38%	48%	36%	43%	30%	4%	5%	3%	–	–	–